Університетський центр ТДАТУ – два роки життя у реаліях війни. Вистояли, працюємо, переможемо!

Університетський центр ТДАТУ – два роки життя у реаліях війни. Вистояли, працюємо, переможемо!

Дата 24 лютого 2022 року назавжди у наших серцях залишиться найстрашнішим днем, вона розділила життя всіх українців на «до» і «після».

Два тяжких роки українці живуть в умовах страшної повномасштабної російсько-української війни. Вранці 24 лютого по території нашої Незалежної України зухвало і віроломно вдарили російські ракети. Ворог розпочав злочину війну проти миру, фундаментальних принципів та норм міжнародного права.

У Мелітополь війна прийшла у її перші хвилини. У звичайний лютневий четвер мелітопольці мирно спали, коли їхній сон перервав потужні вибухи по військовій базі аеродрому, де розміщувалася 25-та транспортна авіаційна бригада.

Вже ввечері 24 лютого військова техніка базувалася на південному в’їзді до нашого Медового міста. 

Декілька днів містяни жили у невідомості та розгубленості: як жити далі?

Мелітопольці всіляко чинили спротив російським фашистам, виходили на багаточисельні мітинги, але ворог не хотів відступати.

25 лютого через війну вимушено зупинився освітній процес у закладах освіти, а школярі та студенти відправилися на двотижневі канікули.

У нових реаліях опинився і Таврійський державний агротехнологічний університеті імені Дмитра Моторного. Освітній процес було поновлено у дистанційному режимі, керівництво університету та усі структурні підрозділи працювали у режимі чергування, з метою уникнення мародерства чоловіки виходили на нічне чергування і пильнували за порядком на території ТДАТУ та в навчальних корпусах.

27 травня окупацію в повному масштабі відчув і Таврійський ДАТУ а через декілька днів і наш коледж. Під супроводом російських військових до університету та коледжів вдерлася фейкова «нова влада», яку підтримали викладачі-зрадники, які ще вчора славили Україну. Будівлі навчальних корпусів і гуртожитків разом з документацією та матеріально-технічною базою були захоплені. На базі 5 закладів Запорізької області було створено так званий «Мелітопольський університет імені Макаренка».

ТДАТУ та всі структурні підрозділи, в тому числі і 5 коледжів з окупованих територій, були переміщені до Запоріжжя, а Новокаховський фаховий коледж ТДАТУ на базу Кропивницького фахового коледжу. Це рішення було складним, але правильним: створення безпечного освітнього середовища та поновлення освітнього процесу в умовах воєнного стану – ці аспекти стали пріоритетними у керівництва університету.

Колективу однодумців нашого університетського центру ТДАТУ, які залишилися вірними рідній Альма-матер, за два роки війни вдалося не тільки поновити освітній процес, не розгубити здобувачів, а й успішно провести дві вступні кампанії. 

Шлях до Перемоги важкий. Україна вистояла та продовжує боротьбу за свою Незалежність! ТДАТУ та його структурні підрозділи вистояли та для багатьох став прикладом незламності!

Віддаємо шану хоробрості і героїзму ЗСУ, які захищають Україну. Віримо нашим силам оборони, адже на них наша надія!

Віримо у Перемогу та скоріше повернення до рідного, українського Мелітополя.

Вистояли, працюємо, переможемо!